Головними формами діяльності практичного психолога ЗДО є:
- Психодіагностика – це використання різного роду професійних методик та тестів для з`ясування певного психологічного явища у дитини (наприклад, дослідження рівня розвитку психічних процесів у дошкільників, з`ясування показників шкільної зрілості за тестом Керна – Йїрасика, визначення мотиваційної готовності до шкільного навчання та ін. ).
- Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота - заняття психологічного змісту з різної тематики для дітей.
- Консультативна практика - індивідуальні та групові консультації для батьків та педпрацівників з питань психологічного розвитку дітей.
- Психологічна просвіта - виступи на загальних та групових батьківських зборах, педгодинах і педрадах, проведення «Дня психолога» в закладі та ін.
Процес адаптації дитини до умов дошкільного закладу досить часто являється драматичною подією, що зачіпає всі сфери життєдіяльності малюка. У дитячому садку все не так, як удома: суворіший розпорядок дня, незнайомі дорослі й діти, незвичні вимоги... Але головне – розлучення з мамою. Усе це може викликати у дітвори напруження і навіть тривожність. Такий емоційний фон негативно відбивається на перших враженнях дитини про дитячий садок, погіршує звикання до нього.
Що таке адаптація?
Адаптація– це пристосування організму до нових обставин, а для дитини ЗДО – новий, ще невідомий простір з новим оточенням, новими взаєминами.
Чинники, що впливають на адаптацію дитини до ЗДО
1. Вік дитини
- Відносно спокійно протікає період звикання дітей 3,5-4 років. У цьому віці дитина поступово виходить за рамки інтересів сімейного кола.
- Нічого цього ще немає у малечі 1-3,5 років. Адаптаційний період діти переносять важко. Малюк відчуває неприйняття, паніку, якщо сторонній дорослий намагається виконати з ним якісь дії. Дитина відмовляється приймати допомогу вихователя.
Дає про себе знати й нервове напруження: малюк пригнічений, усе викликає у нього сльози; не відпускає від себе маму ні вночі, ні вдень; довго не може заснути, часто прокидається з плачем.
2. Поведінка дитини
Поведінку в період адаптації важко передбачити навіть дбайливим мамам.
Поведінку дитини під час вступу в дитячий садок умовно можна поділити на три групи:
Перша група – cюди належить більшість дітей.
Вони:
- різко бурхливо показують своє негативне ставлення до відвідування ЗДО;
- голосно плачуть;
- кидаються на підлогу;
- дряпаються,кусаються, то просяться на руки;
- біжать до дверей, нікого не чуючи.
Втомившись від бурхливої демонстрації протесту, малюк може: несподівано заснути, присівши біля столу, для того, щоб через 3-4 хвилини з новою енергією знову плакати.
Діти цієї групи звикають до ЗДО протягом 20-30 днів.
Друга група – сюди входить кілька дітей, які:
- Після розлуки з мамою замикаються, стають дуже напружені й насторожені.
- У них вистачає сили тільки на те, щоб зробити кілька кроків, забитися в найближчий куточок, від усіх відгородитися.
- Ці діти ледь стримують плач,;
- Сидять, їхній погляд нерухомий, вони не граються, мовчать.
- І тільки побачивши в дверях маму, оживають, біжать до неї і гірко плачуть.
Адаптація таких дітей триває 2-3 місяці.
Третя група – комунікабельні малюки. Переступивши поріг дитячого садка, вони:
- Не лякаються, а навпаки, беруть ініціативу в спілкуванні з дорослими;
- Протягом дня розповідають дорослому все, що знають;
- Із задоволенням демонструють свої вміння:
- самостійно одягаються,
- роздягаються,
- їдять,
- у ліжечку лежать спокійно.
Але така ідилія триває недовго (2-3 дні). Після цього, побачивши будівлю дитячого садка, діти впадають у відчай, і їх стиль поведінки стає схожим на стиль дітей першої групи.
3. Досвід дитини
- Малюк з великої сім’ї (бабуся та дідусь, брати та сестри) вміє по-різному поводитися з різними членами родини, знає, чого від кого чекати, з цікавістю обстежує незнайоме середовище.
- Відрізняється поведінка дітей, батьки яких живуть у маленькому сімейному колі. Їхнє коло спілкування маленьке. У дитини закріпляється симбіотичний зв'язок із матір'ю: залишившись на якийсь час без неї, дитина впадає в паніку.
Адаптаційний період дуже важкий і може стати причиною дитячого неврозу.
Не маючи великого життєвого досвіду в новому середовищі, дитина може налякатися так, що іноді починає поводитися неадекватно:
- лазить, хоч і вміє ходити;
- замовкає, хоч уже почала говорити.
4. Індивідуальні особливості малюка:
- Якщо дитина активна, комунікабельна, має пізнавальний інтерес - вона адаптується легко, швидко.
- Якщо малюк повільний, спокійний, любить гратися наодинці ---шум, голосні розмови однолітків дратують його. Він хоч і вміє сам їсти, одягатися, але робить це повільно, відстає від усіх. Усе це накладає свій відбиток на його ставлення до навколишнього. - Такій дитині необхідно більше часу на адаптацію.
- Хворобливим, сором'язливим дітям - необхідно в середині тижня влаштовувати вихідний.
Пам'ятайте!!! Тривалі перерви у відвідуванні дошкільного закладу затримують і ускладнюють період адаптації.
Під час адаптаційного періоду важливо:
- Створіть в домі спокійну обстановку.
- З розумінням ставтеся до безпідставного вередування малюка.
- Більше гуляйте з дитиною, пропоную, зняти емоційне напруження,- активними рухами, цікавою діяльністю.
- Намагайтеся раніше вкладати дитя спати після теплої ванни.
- У період адаптування треба менше ходити в гості.
- Рідше відвідувати поліклініку, перукарню, аби зайвий раз не перевантажувати дитину новими враженнями.
- Огорніть свою дитину любов'ю, бережіть її нервову систему.
Адаптація пройшла успішно, коли у дитини:
- Бажання йти до дитячого садка.
- Адекватний вияв емоцій, наявність позитивних емоцій, позитивна реакція на нові іграшки.
- Здатність адекватно й достатньо тривало відгукуватися на емоційні реакції оточення.
- Висока комунікабельність.
- Висока пізнавальна діяльність та активність.
- Активна ігрова діяльність.
- Малюнки у світлих тонах.
- Стабільність рухової активності – малюк рухливий.
- Відсутність проблем із сном і харчуванням.
Негативно впливає на звикання:
- Недотримання в сім'ї режиму дня.
- Застосування невірної методики «годування».
- Погіршення стану здоров'я дитини (патологічні відхилення та розлади).
- Недостатній рівень психічного розвитку.
- Патологія вагітності та пологів.
- Одноманітність життя та діяльності малюка.
- Постійне перебування під ретельним наглядом дорослих (мама та бабуся).
Шановні батьки!
Коли спілкуєтесь з дитиною, яка адаптується до садочка дотримуйтесь таких рекомендацій:
- Будьте особливо уважними до поведінки, настрою, самопочуття вашої малечі.
- Вранці створюйте атмосферу гарного настрою: будіть дитину лагідним словом, м'яким дотиком руки до чола.
- Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде добре, там багато гарних іграшок, хороших діток.
- Не загрожуйте дитячим садком, як покаранням за гріхи й неслухняність.
- Пам'ятайте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями та особливостями організації життя в групі.
- Учіть дитину елементарних навичок самообслуговування: одягатися, роздягатися, акуратно їсти, користуватися носовичком, умиватися та мити руки.
- Заздалегідь продумайте, як зробити, щоб дитина спочатку не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декілька годин.
- Не запізнюйтеся, забирайте дитину вчасно.
- Поступово збільшуйте її перебування в групі протягом тижня, починаючи з 1-2 годин, щоб дитина усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повернеться.
- Забезпечуйте єдність виховного впливу всіх членів сім'ї, говоріть дитині чітко, що можна робити, як це зробити, а що не можна робити і чому. Тоді ваш малюк розумітиме, чого конкретно ви вимагаєте від нього.
- Цікавтеся у вихователів, як він грається, як спілкується з іншими дітьми.
- Обов'язково повідомте вихователів групи про звички та вподобання, про особливості здоров'я і поведінки вашого малюка.
- Тримайте тісний зв'язок із персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнські дбають про неї.
